Експертиза підпису в Києві та Україні
Із поняттям документу як джерела доказу тісно пов’язано питання про його реквізити. Обов¢язковість тих чи інших реквізитів офіційних документів встановлюється законом, інструкціями, положеннями і іншими актами в залежності від характеру і призначення реквізиту в документації різних відомств.
Одним із обов’язкових реквізитів документів є підпис. У криміналістичній літературі є багато визначень підпису, які містять наступні положення:
а) підпис повинен бути посвідчувальним знаком певної людини;
б) виконуватися ним особисто;
в) позначати прізвище цієї особи;
г) наноситися на документ;
д) надавати документу юридичну силу, служити для посвідчення документу, свідчити факти тощо.
Таким чином, підпис можна визначити як графічне начертання, яке позначає особу його виконавця, і яке виконується ним з метою посвідчення фактів, подій тощо.
Підпис є почерковим накресленням тому, що він, як і тексти, наноситься графічними знаками. Дослідження підпису – один із видів почеркознавчого дослідження.
Специфіка дослідження підпису як об’кту почеркознавчої експертизи визначається особливостями формування підписів.
Основи формування підпису загальні для всіх почеркових накреслень. Це означає, що підписи формуються також за принципом утворення письмово-рухових навичок, у основі яких лежить вироблення тимчасових зв¢язків, встановлення динамічного стереотипу. Разом із тим, формування підпису має свою специфіку, яка перш за все пов¢язана із її призначенням. Підпис конкретної особи починає формуватися, як правило, тоді, коли вона вже у якійсь мірі володіє навичками письма, тобто формування підпису починається на основі здобутих даною особою навичок письма. Виключення складають ті випадки, коли особа неграмотна взагалі, але їй доводилося розписуватися. Підпис у такої особи формується самостійно на базі її зорових уявлень про окремі букви, які містяться у підпису і які їй відомі.
Весь хід формування підпису розділений на три основних періоди: перший період – формування підпису підчас навчання у школі; другий – наступне її формування при оволодінні спеціальністю ( підчас навчання у технікумах, вузах тощо); третій період – формування підпису підчас трудової діяльності людини. Цей розподіл умовний, тому що процес формування підпису у різних людей починається неодночасно, по-різному розвивається і не обов¢язково проходить всі вказані періоди. Відсутність або недостатня практика у підписуванні документів може зупинити формування підпису у любому із вказаних періодів.
Спочатку підпис , як правило, повністю співпадає зі словом-прізвищем, що проявляється у однотипності в них загальних і окремих ознак почерку.
На початку першого періоду формування підпис мовби придумується, тому що на підставі буквеного матеріалу, який є у слові-прізвищу, особа, що підписується, намагається зробити його схожим на підписи дорослих, тобто на підписи взагалі. У цей час у загальний вид підпису вносяться неодноразові зміни. Викликано це тим, що учні 5-7 класів не мають практики підписування документів.
Далі удосконалення навичок нанесення підпису у перший період його формування характеризується збільшенням інтенсивності цього процесу. Йде зміна транскрипції, починають з¢являтися штрихи, які не складають букв, переважно за рахунок деформації букв заключної частини підпису.
При завершенні першого періоду формування підпису багато ознак підписів вже набувають значної стійкості.
Наступний період формування підпису (період отримання спеціальності) характеризується, як правило, значним збільшенням практики підписування документів, що призводить до прискорення цього процесу: посилюється прояв його безперервності; спостерігається більш швидка поява стійких ознак; букви у підписах починають значно відрізнятися від таких же букв у почерку. До кінця вказаного періоду більшість загальних і окремих ознак підписів стає стійкими. Це свідчить про тем, що система рухів при виконанні підпису реалізується вже при меншому контролі свідомості під регулюючим впливом стереотипної установки, яка починає складатися на даний час.
Процес формування підпису у третій період багато у чому залежить від будови підпису до моменту початку трудової діяльності і характеру цієї діяльності.
Якщо вона пов¢язана з необхідністю часто підписувати документи, у первинному підписі навіть за короткий час звичайно наступають суттєві зміни.
На процес і характер подальшого формування підпису впливають такі основні фактори:
а) частота виконання підпису;
б) бажання особи, що розписується, виробити особливий, своєрідний підпис;
в) виробленість і у деякій мірі будова почерку особи, що розписується.
Формування підпису, як правило, закінчується пізніше формування почерку, приблизно до 30-35 років. До того часу у особи повністю виробляється писемно-рухова програма нанесення підпису, яка звичайно здійснюється автоматизовано і важко піддається суттєвим змінам.
Система ідентифікаційних ознак підпису
Підпис є матеріалом, у якому відображуються ознаки почерку, які виробилися у конкретної особи для виконання підпису, тому про ідентифікаційні ознаки підпису можна говорити лише умовно.
Ідентифікаційними ознаками підпису слід вважати ознаки, що містяться у конкретних підписах, і відображають комплекс прийомів, навичок (почерк), які виробились у даної особи для виконання підпису.
У зв′язку зі схожістю почерку і підпису як виду рукопису у основу поділу ознак на групи та підгрупи покладена розроблена система ідентифікаційних ознак почерку.
Однак наявність у підписах властивих тільки їм ознак, які характеризують рухи при побудові підпису, потребує введення додаткової групи загальних і окремих ознак, які характеризують будову підпису.
Система ідентифікаційних ознак підпису включає такі групи ознак:
- Загальні та окремі ознаки, які характеризують будову підпису.
- Загальні та окремі ознаки, які відображують ступінь і характер сформованості писемно-рухових навичок.
- Загальні та окремі ознаки, які відображують характеристику рухів за їх траєкторією.
- Загальні та окремі ознаки, які відображують просторову орієнтацію підпису у цілому і рухів, якими вони виконуються.
Загальні ознаки, які характеризують будову підпису
У цю групу входять транскрипція підпису, її загальний вид і чіткість.
- Транскрипція підпису. Ця ознака означає якісний і кількісний склад букв і штрихів, які входять до підпису певної особи, і послідовність їх нанесення Розрізняють транскрипцію як буквену, змішану, безбуквену (штрихову).
- Загальний вид підпису. Ця ознака може охарактеризувати як геометричне зображення підпису, яке визначається загальною конфігурацією її букв і елементів, а також їх взаємним розташуванням.
- Чіткість підпису. При кожній транскрипції ця ознака означає можливість визначення точок початку, закінчення і напрямку руху при виконанні підпису.
Загальні ознаки, що відображають ступінь і характер сформованості писемно-рухових навичок
До них відносяться: виробленість підпису, ступінь координації рухів, темп виконання підпису, конструктивна складність підпису.
- Виробленість підпису визначається так само як виробленість почерку (маловироблений, середньовироблений та високовироблений).
- Ступінь координації рухів. Під цією ознакою розуміється ступінь узгодженості рухів при виконання підпису ланок руки, що пише.
- Темп виконання підпису. У експертній практиці прийнято розрізняти швидкий, середній, повільний та уповільнений темп виконання підпису.
