Незалежна експертиза документів.
Є декілька способів підробки документів:
– механічна підчистка тексту;
– витравлювання (вибарвлення) тексту;
– дописки та виправлення в рукописному тексті;
– додруковування та виправлення в машинописному тексті;
– заміна аркушів документа;
– заміна фотографії в документі;
– підробка відтисків, печаток, штампів, підписів.
Механічна підчистка тексту
Механічна підчистка тексту – вилучання рукописного, машинописного, друкарського тексту чи інших реквізитів документа з метою його підробки.
При цьому способі речовина, якою фарбують штрихи, механічним засобом видаляється з документа разом з верхнім шаром паперу різної товщини. Зробити це без порушень хоча б тоненького шару паперу неможливо, бо волокна поверхні паперу пофарбовані. Чим глибше пофарбований папір, тим товстіший його шар підлягає вилученню.
Механічна підчистка тексту виконується шляхом зіскоблювання або стирання його штрихів, для цього застосовуються ріжучі предмети (лезо бритви чи ножа, літографічні або звичайні голки), або шкільні ластики різних сортів. При цьому способі підробки завжди залишаються сліди (які можна часто виявити навіть на дотик, легенько провівши подушечками пальців по тексту).
До основних ознак, за якими виявляється механічна підчистка тексту, відносяться:
– зміна поверхневої обробки паперу. У місцях підчистки порушується зчеплення волокон (з’являється своєрідна ворсистість), тим самим зменшується або повністю виключається глянс (лиск) паперу. Для маскування такого дефекту місце підробки може бути розгладжено площиною нігтя, що призводить до появи в місці підчистки більшого блиску у порівнянні з природним блиском паперу, а це в свою чергу свідчить про механічну підчистку. Виявляється при розгляді ділянки підчистки в косих променях світла:
– зміна прозорості паперу. При написанні тексту чорнилом воно проникає в товщу паперу, тому, підчищаючи рукописний текст разом зі штрихами чорнила, усувається інколи чималий шар паперу. Унаслідок цього в місці підчистки товщина паперу зменшується і збільшується її прозорість. Виявляється в проникаючих променях світла:
– зміна міри проклейки паперу. У місцях підчистки порушується поверхнева обробка паперу, у тому числі і проклейка. При цьому відкриваються пори між волокнами, і у такому розпушеному стані папір стає гігроскопічним (добре вбирає вологу). При повторному нанесенні тексту чорнило в місцях підчистки розпливається в усіх напрямках. Легко виявляється при візуальному огляді (особливо за допомогою лупи).
– порушення малюнка фонової сітки. При підчистці разом з текстом неминуче виводиться частина фонової сітки, порушується її малюнок і на документі утворюється світла поверхня. Виявляється у відбитому світлі;
– залишки штрихів первинного тексту. При виконанні тексту чорнилом волокна фарбуються не тільки на поверхні, але й на достатньо великій глибині аркуша. Тому при підчистці тексту невелика частина фарбованих волокон нерідко залишається невиведеною. Такі залишки штрихів виведеного тексту у вигляді речовини, яка фарбує (чорнило), є ознакою підчистки. Виявляється при дослідженні документа у відбитому світлі із застосуванням лупи або мікроскопа. Мала кількість речовини, яка залишилась у віддалених штрихах і невидима навіть під мікроскопом, у ряді випадків має спроможність люмінесцирувати під впливом збуджуючих промінів.
Витравлювання (вибарвлення) тексту
Вилучення тексту може бути здійснене шляхом його хімічного травлення (виведення чорнила, барв, що входять до його складу), знебарвлення під дією деяких препаратів. Речовина для травлення наноситься на всю ділянку паперу, яка зайнята текстом, або тільки на штрихи тексту, що виводиться. У деяких випадках документ цілком занурюють у розчин для травлення, при цьому стійка до дії подібного роду хімічних реактивів друкарська фарба не витравлюється.
До основних ознак, за якими можна встановити факт травлення тексту, відносяться:
– зміна кольору і відтінку паперу. Одночасно з хімічними змінами барвника чорнила відбувається і часткова зміна структури деяких речовин, які входять до складу паперу, унаслідок чого на білому папері залишаються плями жовтого кольору, або плями більш світлого, ніж фон паперу, відтінку. Виявляється візуально у відбитому світлі;
– зміна кольору люмінесценції паперу. Під впливом хімічних реактивів відбувається зміна складу речовин, які додаються в папір у процесі його виготовлення, що у більшості випадків викликає гасіння свічення паперу. Тому в місцях хімічного травлення тексту у світлі УФ-променів спостерігаються темні плями, що мають тим більший контраст з фоном, чим яскравіша люмінесценція паперу. У деяких випадках продукти взаємодії речовини, яка фарбує, та реактивів можуть мати власну люмінесценцію, відмінні за кольором та інтенсивністю від люмінесценції паперу. Виявляється при дослідженні документа в УФ-променях;
– зменшення глянцю паперу. Унаслідок змочування паперу розчином для травлення з нього частково вимиваються наповнювачі, клеючі та інші речовини. Папір стає більш пористим, волокна його трохи піднімаються, що призводить до зменшення глянсу (лиску) і помітного підвищення шорсткості (матовості) поверхні паперу. Виявляється у відбитому світлі;
– зміна кольору захисної фонової сітки. Як правило, для нанесення фонових сіток використовуються барви, які під дією речовин для травлення змінюють свій колір чи знебарвлюються, або змиваються при впливі на них водних розчинів. Інколи до складу друкарської фарби чи самого паперу додають безколірні індикатори, що набувають інтенсивного забарвлення під дією кислот, променів та інших складових частин реактивів для травлення. Виявляється у відбитому світлі;
– розмивання і часткове знебарвлення чорнила нового тексту. При дії на поверхню паперу хімічними реактивами разом з вилученням чорнила початкового тексту порушується проклейка паперу. Інколи настільки сильно, що чорнило знов написаного тексту не тільки розчинюється, але і проникає на інший бік паперу. Крім того, при дуже інтенсивній обробці початкового тексту чорнило нового тексту під впливом речовин для травлення, які залишилися в папері, дещо знебарвлюється. Виявляється у відбитому світлі.
подделка документа
исправление в документе
Дописки та виправлення в рукописному тексті
Цю підробку застосовують, головним чином, у тих випадках, коли для використання документів зі злочинною метою достатньо невеликої зміни в тексті. При дописці надто важко буває відтворити конфігурацію літер і цифр, почерк початкового заповнення документа. Цей спосіб підробки можна виявити за графічними різницями між дописаним і початковим текстом (окремими письмовими знаками чи штрихами). Як правило, дописані або виправлені літери, цифри виділяються зі всього тексту за формою, розмірним співвідношенням, розміщенням, нахилом, шириною штрихів, відсутністю плавних переходів від одного графічного елемента до іншого. Дописані штрихи, як правило, відрізняються товщиною від штрихів основного тексту. Дописані штрихи і літери відрізняються кольором і відтінком чорнила.
Домальовування окремих штрихів
У ряді випадків зміни в тексті проводяться без знищення первісних букв чи цифр, шляхом домальовування штрихів до первинного знака, супроводжуваної, звичайно, наведенням первинних чи всіх штрихів знака, а іноді і суміжних, що не піддавалися змінам знаків. Використовуючи штрихи первісних цифрових знаків, до них домальовують інші штрихи для того, щоб додати їм вид необхідної цифри. Так, цифру «1», домалювавши до її основного штриха вертикальний і горизонтальний штрихи, змінюють на «4», чи, домалювавши у верхній і середній частині горизонтальні елементи, на цифру «7»; домалювавши до одиниці овал у верхній її частині і горизонтальний елемент у нижнього закінчення змінюють одиницю на «2»; «о» або «0» змінюють на «б», «9», «8», «2» домалювавши відповідні штрихи до верхньої чи нижньої її частини. Змінені в такий спосіб цифри характеризуються неправильним співвідношенням розмірів і незвичайним відносним розташуванням елементів; так, якщо «о» чи «0» змінюється на «б» чи «8», то нижній овал цих цифр виявляється непомірно великим, а верхні частини розташовуються значно вище рядка; якщо вона ж змінюється на «9» чи «2», те при занадто великому овалі, нижня її частина розташовується нижче рядка. При цьому в змінених цифрах можна спостерігати штучне з’єднання елементів (наприклад, виконані окремими рухами овали в цифрі «8», переробленої з «о»).
подчика и дописка
исправление в документе
Додруковування і виправлення в документах, виконаних на друкарській машинці, виявляються за такими ознаками:
– розбіжність рисунка шрифту додрукованого і початкового текстів (додрукування на іншій машинці);
– різниця в розміщенні друкованих знаків за вертикаллю (незбіг напряму лінії рядка), нахилом, відстанню між літерами в додрукованому і початковому текстах;
– різниця в дефектах однойменних друкованих знаків;
– сліди підготовки у вигляді слабких відтисків окремих друкованих знаків від спробних ударів.
Виявляється при дослідженні у відбитому світлі із застосуванням лупи.
Додруковування та виправлення в машинописному тексті часто використовуються для зміни серійного номера викраденого паспортного документа (візової етикетки) з метою перешкодити його виявленню.
Під УФ-променями видно, що додрукована цифра залишається чорною, а не світиться зеленим кольором, як дійсний номер.
Заміна аркушів документа
Підробка документа полягає в заміні тих його аркушів, які за своїм змістом небажані для злочинця.
Особливостями, які характеризують заміну аркушів у документі, є:
– незбіг нумерації аркушів, серії і номера документа на аркушах;
– різниця у форматі аркушів;
– додаткові проколи від металевої скріпки або голки (у разі прошиття нитками) в аркушах документа;
– різниця в кольорі, відтінку, інтенсивності люмінесценції паперу, друкувальному барвнику та ін.;
– різниця в тексті заповнення (почерк, речовина для фарбування, шрифт друкарської машинки) на аркушах документа. Виявляється візуально при дослідженні документа у відбитому світлі та в УФ-променях.