Експертиза документів. Важливо знати, що криміналістичне документознавство — це галузь криміналістичної техніки, в якій вивчаються основи поліграфічного друку, технології виготовлення документів, печаток і штампів та способи їх підробки, розробляються наукові основи виявлення, експертного дослідження й використання інформації, що міститься в документах, при організації розслідування загалом, а також при провадженні конкретних слідчих дій і оперативна розшукових заходів .
Технічна експертиза документів у своєму розвитку випростовувала ряд історичних етапів.
- Перший це накопичення емпіричного матеріалу, його теоретичний аналіз і узагальнення систематизація і класифікація видів технічної експертизи документів.
- Другий етап це розробка методичного забезпечення діяльності експерта по рішенню питань, що виносяться на експертизу.
- Третій етап це обґрунтування можливості застосування в процесі експертних досліджень технічних засобів універсального і спеціального призначення.
Судово-експертна галузь, почали застосовуватися, під час того, як судові, та інші установи для пошуку відповідей стали залучати осіб, що мали спеціальні знання.
Під час Аналізу літературних джерел становлення судової експертизи документів у Російській Імперії, з’ясувалося, що у продовж багатьох років під експертизою документів використовували тільки два види експертиз: почеркознавчу і судово-технічну.
Першими, на науковій основі стали займатися судово-технічною експертизою аптекарі тому, що в аптеках містилися хімічні препарати, збільшувальне скло, точні ваги, мікроскопи, володіючи матеріалами і методикою мікроскопічного дослідження, вони змогли зібрати велику частину емпіричного матеріалу, на основі якого на межі ХIХ-ХХ ст. став формуватися істотний і технічний напрям у судовому дослідженні документів.
Вагомим етапом становлення інституту судової експертизи став період другої половини XIX ст. який знаменувався відміною кріпосного права. У житті країни відбулося реформування правових стосунків.
Тоді відбулася судова реформа і були утворенні нові судово-експертні установи. Відкрили першу судово-фотографічну лабораторію при Санкт-Петербурзькому окружному суді, організовану за ініціативою голови Санкт- Петербурзького окружного суду А.М. Кузьминського засновником став талановитий криміналіст Є.Ф. Буринський. Його ім’я пов’язане з формування наукових основ судової експертизи документів. Головною науковою працею Є.Ф. Буринського стала книга «Судебная экспертиза документов».
Ця книга була першим монографічним дослідженням по питанням судової експертизи документів. Працю Є.Ф. Буринського написана на основі його аналізу свого власного досвіду, набутого у результаті дослідження експертиз документів.
На початку XX ст., Є.Ф. Буринський виділяв наступні види графічної експертизи:
- відтворення пошкоджених записів;
- відтворення витравлених записів;
- дослідження закритих записів;
- дослідження часу написання документів;
- дослідження записів, що стерлися і вицвіли;
- дослідження вставок і поправок у рукописах;
- дослідження чорнила за складом;
- дослідження сортів паперу;
- дослідження штампів, способів друку, шрифту;
- визначення способу нанесення записів на папір.
Є.Ф. Буринський є багато схожого з сучасною не дивлячись на те що пройшло сто років. Виходить важливий висновок з дослідження його класифікації. Вона досліджує гносеологічні основи експертизи документів, що притаманна всій науці криміналістиці.
В 1910 р. Осборн зробив свою класифікацію документів:
- документи, у яких є спірним підпис;
- документи, у яких припускають наявність змін;
- документи, час складання яких є спірним;
- документи, достовірність яких є спірною на підставі письмових матеріалів, використаних при їх написанні;
- документи, написані на пишучій машині;
- документи або рукописи, які досліджуються в цілях встановлення тотожності особи по почерку .
М.В. Терзієв в 1949 р. у своїй роботі уперше порекомендував виділяти в криміналістичному дослідженні документи за двома частинами : графічна і технічна експертиза документів.
Також, вагомий внесок у розробку теоретичних і практичних питань криміналістики надав доктор юридичних наук, професор В.К. Лисиченко. Його ім’я пов’язане з рішенням найбільш загальних – методологічних проблем криміналістики, в першу чергу він пов’язаний з криміналістичними дослідженнями документів.
У своїй праці В. К. Лисиченко на основі вивчення властивостей документів вперше розкриває суть документа в криміналістиці, він обґрунтовує юридичне поняття документа і його значення, а також визначає методологічні проблеми у криміналістичному дослідженні документів . У 1966 р. був опублікований його методичний посібник «Исследование бланков документов и другой акцидентной продукции».
У своїх працях автори – С.Ш. Касімова і Л.А. Чередниченко – присвячують проблемам криміналістичного дослідження документів, реквізити яких виготовлені з використанням засобів поліграфічної і оргтехніки, з числа останніх особливу увагу вони приділили пристроям, що працюють за принципом електрофотографії (у той час ще тільки почали розповсюджуватися).
Поповнення обсягу спеціальних знань судових експертів як адекватної реакції на зростання технічного оснащення криміналістичного середовища . Дослідження С.Ш. Касімової і Л.А. Чередниченко обмежені рамками того історичного періоду, в який вони виконувалися. У тих і наступних за ними роках, аж до 90-х рр. минулого століття важко було уявити масштаби і напрями науково-технічного прогресу в галузі способів поліграфічної оргтехніки.
Шлях становлення судово технічної експертизи має свій розвиток звичайно, як і наша технічне обладнання спочатку було звичайне порівняння документів, зараз ми маємо сучасні методи дослідження документів. Головною ціллю дослідження документів є аналіз засобів і методів підробки документів, які слугують важливою умовою у допомозі для встановлення причин злочину і його розслідуванню.