Проведення експертизи.
Одержавши постанову про призначення експертизи, керівник експертної установи доручає проведення експертизи одному або декільком експертам. Ці експерти дають висновок від свого імені і несуть за нього персональну відповідальність.
Однією з умов повної і якісної відповіді експерта на поставлені питання є використання сучасних методик, ефективних методів і засобів дослідження.
При всій різноманітності експертних методик, які використовуються при проведенні експертиз, експерти проводять судові експертизи на основі загальних принципів.
При вирішенні ідентифікаційних задач експертиза, незалежно від її виду та особливостей досліджуваних об’єктів, передбачає послідовне проходження наступних стадій методики дослідження:
– Підготовче дослідження, на цій стадії методики експерт знайомиться з постановою про призначення експертизи, проводить попередній огляд об’єктів та вирішує питання про їхню природність і достатність для вирішення поставлених питань.
– Окреме дослідження. На цій стадії методики експерт виявляє, вивчає і відбирає ідентифікаційні ознаки.
– Порівняльне дослідження. На цій стадії методики порівнюються виявлені ознаки, встановлюється співпадання і розбіжності.
– Оцінка результатів та формування висновків. На цій стадії методики встановлюється походження ознак, визначається ідентифікаційне значення ознак та їх достатність для формування висновку та формування висновку.
Після проведення необхідних досліджень експерт складає висновок. Висновок експертизи складається з трьох частин: вступної, дослідницької та висновків дослідження.
У вступній частині зазначаються: найменування експертизи; дата і місце складання висновку; дата постанови про призначення експертизи та хто її виніс; перелік об’єктів, що надійшли на дослідження, порівняльних та інших матеріалів; питання, поставлені перед експертом, відомості про його особу; клопотання про надання додаткових матеріалів та результати їх розгляду; відомості про участь експерта у проведенні слідчих дій; прізвища та процесуальний стан осіб, які брали участь при проведення експертизи.
У дослідній частині описуються об’єкти експертизи, викладається процес експертного дослідження, робиться аналіз і синтез отриманих результатів, наводяться різні розрахунки та довідкові дані, якими користувався експерт, обґрунтовуються його висновки. Дослідна частина висновку ідентифікаційної експертизи повинна містити опис конкретних ознак, покладених в обґрунтування висновку.
У заключній частині містяться висновки експерта, тобто відповіді на поставлені перед ним питання.
До висновку додається ілюстративний матеріал:
- фотознімки,
- схеми,
- креслення та ін.
Висновки експерта формулюються на основі всебічного аналізу і синтезу результатів дослідження.
Вони повинні давати відповіді на всі поставлені запитання. Висновок має бути викладений зрозумілою мовою, що не припускає різноманітних тлумачень. Висновки повинні випливати з проведеного дослідження, не бути логічно суперечливими і бути такими, які можна перевірити.
На практиці нерідко виникають питання про обсяг і ступінь деталізації висновку експерта, чи треба вказувати в ньому наукові положення, що послужили основою проведених досліджень. Р. С. Бєлкін вважає, що при викладі як результатів, так і процесу дослідження експерт самостійний не тільки у виборі наукових положень, але й у визначенні обсягу наукового матеріалу, що викладається. Однак вирішуючи для себе таке питання, експерт зобов’язаний постійно пам’ятати про тих осіб, які будуть оцінювати його висновок: слідчий, прокурор, суд (суддя), інші учасники процесу.
Висновки експерта можуть бути: позитивними або негативними, категоричними чи ймовірними та такими, що вказують на неможливість вирішення питання. Якщо експерт дає ймовірний висновок або висновок про неможливість вирішення питання, то в дослідницькій частині він зобов’язаний викласти причини, з яких не виявилося можливим вирішити питання в категоричній формі або довелося відмовитися від вирішення питання.
У заключній частині висновки дослідження викладаються у вигляді відповідей на поставлені запитання в тій послідовності, в якій вони викладені у його вступній частині.
На кожне з поставлених запитань має бути дано відповідь по суті або вказано, з яких причин неможливо його вирішити.
Проведення експертизи. Ініціатор в цілому виконує організаційну та контролюючу функції. Він зобов’язаний забезпечити: права обвинуваченого та зацікавлених осіб, забезпечити умови для діяльності експерта та належне інформаційне забезпечення роботи експерта.