Почеркознавча експертиза в Києві та Україні.
Дослідження не автентичних підписів, які виконані без наслідування, як і при встановлені автентичності підпису, складається з декількох пов’язаних між собою стадій.
Підготовка до експертного дослідження скорочується у зв’язку з тим, що експертом вже вивчені всі матеріали, які поступили на дослідження. На цьому етапі головна увага повинна бути приділена встановленню умов виконання підпису, що підлягає дослідженню, а також відомостям про осіб, які підозрюються в його виконанні (стан зору, освіта, вміння малювати тощо).
У зв’язку з тим, що досліджуваний підпис уже оглянутий, експерт повинний провести ретельний огляд вільних і експериментальних зразків почерку і підписів підозрюваних осіб з метою перевірки їхньої достовірності, якості й достатності.
Необхідно звертати увагу на правильність застосування методики відбору зразків у підозрюваних осіб, тому що іноді слідчі пропонують підозрюваним особами перемальовувати досліджувані підписи.
Стадія роздільного дослідження також значно скорочується. Спірний підпис вже вивчений при проведенні дослідження і встановлена його не автентичність. Основна задача на цій стадії – виявлення у досліджуваному підписі, а потім і у зразках ознак, які характеризують навички письма передбачуваного виконавця.
Об’єм ознак почерку виконавця у підпису, що виконаний без наслідування може бути обмеженим лише за рахунок можливого їх викривлення (навмисного чи випадкового).
При досліджені таких підписів слід враховувати, що виконання підпису буз наслідування може бути обумовлено різними причинами:
а) підроблювач не знає підпису певної особи й не має у своєму розпорядженні її зразка;
б) упевненістю підроблювача про те, що підпис особи, від імені якої він виконує підпис, нікому невідомий.
Є особливості у вивченні загальних ознак підпису. Так, вивчення загальних ознак ( крім ознак розміщення підпису на документі й ступеню виробленості) залежить від транскрипції самого підпису. Якщо він має буквену транскрипцію, вивчаються порівнянні з ним зразки почерку передбачуваного виконавця, особливо бажано такі, які виконані у вигляді прізвища цієї особи. При змішаній транскрипції порівняння проводиться як зі зразками почерку, так і підпису передбачуваного виконавця. У разі, якщо досліджуваний підпис має безбуквену транскрипцію – вивчаються у зразках почерку і підпису передбачуваного виконавця схожі буквені та безбуквені елементи. Причому обов’язково слід враховувати місце знаходження цих букв і штрихів.
При вивченні окремих ознак у зразках особливу увагу звертають: на напрямок рухів при виконанні овалів, підрядкових, надрядкових штрихів і розчерку; на форму рухів при виконанні початкових частин основних, покривних і додаткових штрихів; на характер натиску й його розміщення.
Ознаки просторової орієнтації рухів, зокрема розміщення підпису, краще за все виявляти у вільних зразках підписів підозрюваної особи, які виконані нею в аналогічних документах. Ступінь виробленості досліджується як у зразках почерку та і підписах підозрюваної особи.
При суттєвій різниці у ступені виробленості в разі, якщо він у досліджуваному документі значно вищий за зразки, є можливість проведення дослідження з метою виключення цієї особи з числа передбачуваних виконавців за однією цією ознакою без подальшого вивчення решти загальних і окремих ознак.
Особливість порівняльного дослідження полягає в тому, що перш за все проводиться порівняння з наданими зразками почерку передбачуваного виконавця. Порівняння з його підписом, як правило, є лише допоміжним.
Послідовність проведення порівняльного дослідження обумовлена порядком роздільного вивчення ознак досліджуваного підпису. При цьому слід враховувати, що не автентичний підпис вже не є єдиним взаємопов’язаним комплексом ознак, а складається з окремих букв і їхніх елементів, які у тій чи іншій мірі відтворюють ознаки почерку й підписів виконавця.
Особливу увагу слід звертати на загальну будову почерку передбачуваного виконавця, яка часто відтворюється у досліджуваних підписах.
Порівняння ступеню виробленості проводиться за ознаками, які її конкретизують (темп, координація, складність рухів). Слід мати на увазі, що виробленість може не співпадати за рахунок її зниження внаслідок бажання виконавця змінити свій почерк.
Порівняння загальних ознак краще проводити зі зразками почерку передбачуваного виконавця, які виконані у вигляді прізвищ, що дає можливість порівнювати конкретизовані показники цих ознак.
При порівнянні окремих ознак необхідно враховувати місце розташування окремих букв і штрихів у зразках почерку і підпису підозрюваної особи (на початку, в середині або в кінці слова).
У стадії оцінки порівняльного дослідження перш за все звертається увага на збіги й розбіжності загальних ознак, які характеризують розміщення підпису на документі, й ступеня виробленості.
Проводячи оцінку слід враховувати можливість викривлення виконавцем свого почерку як при виконані підпису, так і при наданні експериментальних зразків. Внаслідок цього розбіжності деяких ознак не можуть бути визнані суттєвими.
У процесі оцінки експерт повинний оцінити стійкість і частоту зустрічальності як збігів так і розбіжностей окремих ознак, пояснити причину появи розбіжностей, беручи до уваги, що викривлення загальних ознак почерку тягне за собою зміни окремих його ознак.
Найбільше ідентифікаційне значення при встановленні виконавця не автентичного підпису мають такі ознаки:
а) що характеризують почерк виконавця: загальні – ступінь виробленості й загальна будова почерку, характер натиску; окремі – форма рухів при виконанні букв, їхніх елементів ( у середній частині підпису) й заключних штрихів у заголовних буквах; форма рухів, які окреслюють площі при виконанні елементів рядкових букв; співвідношення протяжності рухів по вертикалі при виконанні основних елементів букв і напрямок ліній, що характеризують це співвідношення; розміщення точок перетину рухів і відносне розміщення рухів при виконанні елементів букв по вертикалі й горизонталі;
б) які характеризують підпис виконавця: загальні – розміщення відносно бланкового рядка, попереднього слова, напрямок лінії підпису; окремі – форма рухів при виконанні безбуквених штрихів і їхніх з’єднань; форма рухів, включаючи і закінчення, співвідношення протяжності рухів – при виконанні розчерку; форма рухів і відносне розміщення протяжності рухів по вертикалі й горизонталі при виконанні додаткових штрихів.