Виявлення підробки (фальшивки). На відміну від всіх інших видів документів, друк документів державного зразка здійснюється лише регламентованими поліграфічними способами друку.
До таких способів друку відносять:
високий друк;
глибокий друк;
плоский (офсетний) друк.
Високий друк – це один із найбільш відомих способів друку з металевих форм. Характеризується він тим, що елементи, які формують відбиток, знаходяться вище, ніж пробільні елементи. Цей спосіб у минулому мав надто широке використання, однак до наших часі дійшов лише у вигляді технологій так званого книжного друку та флексографії (від латинського flexibilis – гнучкий), різниця між якими полягає як у друкуючих формах (у першому випадку – виготовлені з твердих металів, в іншому випадку – форма виготовлена по сучасній технології з водовимивних фотополімерів),так і в процесі друку.
Спосіб високого друку був поширений у поліграфії до появи нових способів. Високим способом свого часу друкувалася величезна кількість видань – книг, журналів, бланків, ілюстрацій тощо. Універсальність цього способу друку є його сильною стороною, проте цей спосіб має і ряд негативних факторів – друкарські форми виготовити було надзвичайно складно, а при чисельному тиражуванні необхідно було повторне виготовлення цих форм.
Наявність характерних недоліків високого друку (низька роздільча здатність, перетиснення на зворотну сторону і т.д.), привело в подальшому до зменшення частки високого друку, особливо після появи офсетних форм на алюмінієвій основі. В останні десятиріччя цей спосіб втратив домінуюче положення у випуску більшості видів видавничої продукції, але досі використовується для друку монофарбових газет, книг, а також упаковки (наприклад, друк самоклеючих етикеток і гнучкої упаковки). На офіційних документах, в т.ч. на грошових знаках книжний високий спосіб друку використовується під час нанесення номерів бланків та купюр.
Глибокий друк є також одним із основних способів друку. Його основною ознакою є те, що елементи, які дають відбиток, заглиблені щодо до пробільних елементів. Сучасний промисловий спосіб глибокого друку називається ракельний глибокий друк (ракель – це сталевий ніж, яким перед друкуванням зчищають фарбу з поверхні друкарської форми).
Особливість технології забезпечує рельєфність елементів зображення, які виступають над поверхнею паперу. Шершавість зображень відчувається при дотику.
Рельєфний ефект використовується як додатковий захисний елемент при друкуванні банкнот, бланків цінних паперів. На думку фахівців, в точності скопіювати такі елементи неможливо, а підробка може бути виявлена без спеціальних технічних пристосувань.
У поліграфії глибокий друк традиційно використовувався для виробництва ілюстрованої продукції. У художній графіці метод глибокого друку застосовується в окремих видах гравюри, зокрема в офорті. Однією з особливостей даного вигляду поліграфічного виробництва є висока вартість виготовлення друкарських форм, що істотно обмежує область його застосування.
До основних ознак глибокого друку відносять:
- розміщення друкарської фарби на поверхні паперу рельєфно, причому більш глибоким тонам штрихів відповідає більш високий рельєф на відтисненні і навпаки;
- на звороті відтиснення утворюється негативний рельєф, відповідний малюнку друкарської форми;
- наявність фону від фарбника, на пробільних місцях внаслідок недостатнього витирання фарби на формі;
- наявність “вусиків” – марашок у вигляді штрихів, розміщених приблизно під кутом 90° до штрихів зображення.
Плоский друк – один з видів друку, особливість якого в тому, що друковані елементи в формі для друку знаходяться на одній поверхні з пробільними елементами. Різновидом плоского друку є офсетний друк, який останнім часом досить інтенсивно розвивається. Це в першу чергу пов’язано з винаходом високопромислових друкарських машин, поліпшенням рівня механізації, а також автоматизації друкарського процесу, створенням високоякісних матеріалів.
Плоским способом друку на офіційних документах друкуються графи бланків, захисна сітка, захисні малюнки тощо.
До основних ознак плоского друку відносять:
– відсутність будь-якого рельєфу на папері в місці нанесення штрихів;
– фарбувальна речовина у штрихах лежить рівномірно, утворюючи матовий відтінок;
– відносна чіткість країв штрихів.
Крім цього, слід згадати про такий спосіб друку як трафаретний, який хоча і не застосовується під час виготовлення офіційних документів, однак займає в загальному об’ємі друкованої продукції значне місце.
Трафаретний друк – метод відтворення тексту і графічних зображень за допомогою трафарету – друкарської форми, через яку фарба проникає на друкарський матеріал в місцях, відповідних друкуючим елементам (пробільні елементи для фарби непрозорі).
Трафаретний друк є одним з технологічних способів друку. Він охоплює самі різні області застосування: від ручних робіт до високотехнологічних промислових рішень, від самих малих форматів при виготовленні друкарських плат до самих великих плакатів порядку 3х6м, від одиничних примірників до великих тиражів. Способом трафаретного друку забруковують папір, текстиль, кераміку і синтетичні матеріали у вигляді полотна, окремих листів, а також вироби різного призначення і форми (банки, келихи, панелі тощо).
До основних ознак трафаретного друку відносять:
- наявність сітчастої структури в штрихах;
- ступінчаста форма заокруглених елементів.
Різновидом трафаретного друку є шовкографія та різографія, хоча останній спосіб відносять до способів оперативної (цифрової) поліграфії.
Цифровий друк – виготовлення тиражної друкарської продукції за допомогою «цифрового» обладнання, до якого відносять пристрої (ксерографи, різографи, плоттери та ін.), що друкують безпосередньо з електронних файлів, що отримуються від робочих станцій та, як правило, використовуються для друку коротких (від 1 до 1000 копій) тиражів. Для виконання даних задач може використовуватися друкарське обладнання для великих офісів. Ми можемо зустрічати застосування зазначеного друку під час виготовлення візиток, флаєрів, буклетів, презентацій, а також матеріалів для зовнішнього та інтер’єрного оформлення.
Цифровий друк, як правило, відтворюється двома способами друку – струменевим та електрографічним (лазерним).
Різновидом пристроїв, в яких застосовується цифровий друк є знакодрукуючі пристрої так званої малої поліграфії – принтери.
На сьогодні зазначені пристрої є «мешканцями» чи не кожного офісу чи помешкання, де встановлений комп’ютер. В подальшому фірми-виробники принтерів почали випуск багатофункціональних пристроїв (БФП), які дали змогу не тільки економити офісний чи домашній простір, а також заощаджувати кошти користувачів, адже БФП об’єднували в собі функції копіра, принтера, сканера, факса та ін.
Забігаючи наперед, слід сказати, що саме такі пристрої найбільше використовуються під час виготовлення «побутових» підробок документів чи грошових знаків.
Струменевий друк базується на формуванні зображення спрямованим потоком краплинок чорнил під керуванням комп’ютера. Існує чорно-білий друк та кольоровий. В кольорових друкуючих пристроях (принтерах) використовують кольори CMYK (Cyan – блакитний, Magenta — пурпуровий, Yellow — жовтий, Kobalt (варіант blacK) — чорний. Крім базових кольорів, використовують так звані «лайти» (Light Cyan и Light Magenta), які підвищують роздільну здатність друку. Інколи використовують помаранчевий та зелений кольори (Orange и Green). Принтери, які призначені для друку по кольорових поверхнях, додатково обладнують білим кольором.
До основних ознак струменевого друку відносять:
- розплив барвника при зволоженні (внаслідок того, що фарба зазвичай водорозчинна);
- штрихи сформовані з дрібних різнобарвних округлих крапок, які утворюють певну кольорову гаму.
В електрографічному (лазерному) способі друку використовується явище фотопровідності заряджених носіїв для формування зображення із заряджених частинок. При цьому в якості джерела світла найчастіше використовується лазар. У ході подальшої обробки носія рідким або сухим (порошковим) кольоровим тонером відбувається проявлення зображення, яке потім переноситься та термозакріплюється на задруковуваній поверхні.
До основних ознак електрографічного друку відносять:
– рельєфне поверхневе розміщення барвника на папері;
– відсутність деформації паперу;
– блиск тонера у штрихах;
– наявність дрібних крапок (марашок) на пробільних ділянках;
– відшарування тонера на згинах паперу.
Як що Вам необхідно виявлення підробки (фальшивки) звертайтесь до Нас.